Гуртки | zarojanydnz

Наші гуртки:

Гурток «Чарівний пензлик».

Керівник гуртка – вихователь Колобрібська В.Л.

Гурток «Аеробіка».

Керівник гуртка – вихователь Потєхіна Н.А.

Гурток «Розписний пряник».

Керівник гуртка – вихователь Шерепера Б.О.

Гуртки є додатковою організаційною формою освітнього процесу в дошкільному підрозділі і мають профільне спрямування. Заняття гуртка проводиться в ІІ половину дня, у час відведений для ігор та самостійної художньої діяльності дітей.

Гуртки організовано на основі урахування інтересів та здібностей вихованців.

Основною формою роботи гуртів є заняття різного типу і виду, які проводяться один раз на тиждень (середа).

Тривалість заняття – 25-30 хвилин.

Наповнюваність гурткової групи – від 6-10 дітей.

Гурток «Чарівний пензлик»

Мета гуртка: розвиток у дітей інтересу до образотворчої діяльності, розширення творчих можливостей, умінь і навичок, формування творчої самостійності та пошукової діяльності, а також підтримання інтересу до різноманітності образотворчих матеріалів і нетрадиційних технік малювання.

Зображувальна діяльність для дошкільнят

(з досвіду роботи вихователя Баланюк І.М.)

Зображувальна діяльність відіграє велике значення для всебічного розвитку особистості. У процесі створення зображення в дитини формуються спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності. Під час зображувальної діяльності дитина має можливість доступними засобами виразити свій емоційний стан, своє ставлення до навколишнього світу, вчиться самостійно створювати прекрасне, помічати його в повсякденному житті, у творах мистецтва.

Під час виконання робіт із зображувальної діяльності в дитини відбувається тренування рухів пальців рук. Відомо, що розвиток зон мозку, які відповідають за мовлення, відбувається під впливом імпульсів, що йдуть від пальців. Якщо розвиток рухів пальців відстає, то затримується і розвиток мовлення, хоча загальна фізична активність дитини при цьому може бути нормальною. Стимулювання мовленнєвого розвитку дітей шляхом тренування пальців рук є одночасно й підготовкою руки до письма. Таким чином, стає зрозумілою важливість засвоєння дітьми вмінь і навичок із зображувальної діяльності саме на етапі дошкільного виховання.

В дитинстві мені найбільше подобалися малюнки на вільну тему. Ось тоді, нарешті, можна було вирватися за рамки обмежень, дати волю фантазії! Адже дорослі постійно намагаються навчити дітей прийомам «як намалювати все правильно». А якщо в навчанні мистецтва не пригнічувати дитячу довіру своїм почуттям, своїй руці, своїм можливостям, а спиратися на них? Потрібно лише створити умови, за яких усі знання діти одержують через свій особистий досвід у результаті своєї художньої практики.

Працюючи з дошкільнятами, завжди пам’ятаєш, що все велике починається з малого. Тому потрібно якомога раніше розпочинати розвивати у дітей логічне та абстрактне мислення, фантазію, спостережливість та увагу, формувати художньо-творчі навички. Дошкільникам треба навчитися бачити красу, відчувати її, реагувати на красиве емоціями і почуттями. Але дитина самостійно не розвине чуттєве сприйняття світу і не сформує естетичне ставлення до нього. Вона потребує підтримки дорослого.

На основі отриманих знань, спираючись на досвід дітей, їх інтереси, намагалася компенсувати недостатність знань вихованців у повсякденному житті (під час спостережень, бесід, розгляду об’єктів), у поєднанні із різними сферами життєдіяльності.

Особливого значення в зображувальній діяльності я надаю формуванню відчуття кольору, адже колір займає особливе місце в ряді виражальних засобів і рано освоюється дітьми. Опанування кольору як засобу виразності має свою динаміку: від однобарвності через багатобарвність до чітких співвідношень кольорів і до засвоєння законів кольоропоєднання.

Я помітила, що ознайомившись із кольорами веселки та їх послідовністю в спектрі, дітям легше зрозуміти і кольорову модель тижня та послідовність днів.

Для розвитку уяви, творчої активності використовую нетрадиційні техніки малювання, що демонструють незвичне поєднання матеріалів та інструментів. Малювання зубною щіткою, губкою, ватними паличками, картопляними штампиками, пальцями викликає у дітей сплеск емоцій: подив («Замажуться пальці»), радість («А гарно виходить»), задоволення («Я зміг!»).

Розв’язувати композиційні завдання та розвивати вміння розрізняти жанри живопису допомагають дидактичні ігри та вправи, які широко використовую у повсякденному житті.

Вихованцям подобається з готових зображень створювати натюрморт, портрет, пейзаж. За допомогою практичних дій малюки краще засвоюють поняття «композиція», «перспектива».

Оволодіння дитиною не лише певною сумою знань і вмінь, але й здатністю в розумних межах фантазувати, активно мислити, ризикувати ― завдання не з простих, і що раніше починати це робити, то краще, доки у малюків ще не сформоване стереотипне мислення.

Що розвивають заняття із зображувальної діяльності у дітей?

Діти із задоволенням відвідують заняття з малювання. Заняття з зображувальної

діяльності розвивають у дітей естетичне сприйняття, вміння помічати красиве у навколишньому середовищі, закладають основи художнього смаку. Виховують звичку вносити елементи краси в побут, природу, стосунки з однолітками, дорослими.

Вихователь зображувальної діяльності знайомить дітей з різними видами та жанрами образотворчого мистецтва: живописом (пейзаж, портрет, натюрморт, казковий, побутовий, анімалістичний), графікою, скульптурою та декоративно-прикладним мистецтвом. На таких заняттях діти розвивають здатність сприймати мистецькі твори, виявляють емоційне ставлення до зображеного; у дітей розвиваються здібності до образотворчої діяльності (почуття кольору, форми, композиції).

Діти із задоволенням навчаються використовувати колір, форму, лінії, штрихи, пропорції, композицію, різні матеріали (олівці, фарби, фломастери, воскові олівці, свічки, природний матеріал, глину, пластилін, тісто, папір, картон) та нетрадиційні техніки (штампування, малювання пальчиком, долоньками, крапками, фактурного малювання, обривання об’ємної аплікації, орігамі та ін.) як засоби створення виразного художнього образу. Дітей навчають створювати складні художні образи, багатофігурні сюжетні композиції, розміщувати предмети ближче та далі, самостійно знаходити прийоми зображення при інтеграції різних видів образотворчої діяльності.

Для дітей створюються умови для експериментування з фарбами та іншими художніми матеріалами. На заняттях вихователь зображувальної діяльності спонукає дітей до творчості, використовуючи ігрові методи та прийоми (ігрові ситуації, розповіді – малювання з елементами казки, ігри – забави, ігри - етюди).

Поради батькам:

ознайомлюйте дітей з різними видами мистецтва шляхом споглядання картин в музеях образотворчого мистецтва, перегляду репродукцій в комп’ютерному режимі, журналах, книгах, відвідування різноманітних виставок;

вправляйте у визначенні жанру живопису: пейзаж, натюрморт, портрет, казковий, побутовий, анімалістичний;

надавайте можливість самостійно зображувати предмети, тварин, дерева, транспорт, людей, та інше,

підтримуйте бажання малювати, ліпити, займатися аплікацією, конструювати, передавати свої враження в зображеннях;

виважено ставтесь до вибору матеріалів зображення, спонукайте до основ рукоділля: вишивання, шиття, бісероплетіння;

заохочуйте творчість дитини, підтримуйте її ініціативу.

Гурток «Аеробіка»

Мета:

виховувати силу волі та наполегливість у боротьбі за власне здоров’я,
тренувати рухову витримку і пластичність,
сприяти постанові грації,
формувати спортивні навички, уміння виконувати, а також самостійно створювати

комплекси вправ розминки,

розвивати творчі здібності дітей.

Основні завдання:

навчити принципам здорового способу життя та шляхам їх реалізації у повсякденному житті;
формувати самомотивацію на здоровий спосіб життя через усвідомлення цінності власного здоров'я та здоров'я оточуючих на особистому прикладі дітей, педагогів та батьків;
покращити фізичний стан дітей за допомогою вправ для профілактики порушень постави та оздоровчих дихальних вправ, формувати практичні навички щодо самостійних занять фізичними вправами;
зняти у дітей наслідки гіподинамії, розвивати фізичні якості і творчі здібності гуртківців;
виховувати у гуртківців впевненість у своїх силах, доброзичливість, самостійність, вольові якості, відповідальність, колективізм, позитивне ставлення до навколишнього світу.

Гурткові заняття з аеробіки

(з досвіду роботи вихователя Потєхіної Н.А.)

З впевненістю можу сказати, що дітям дуже подобаються гурткові заняття з аеробіки. Це викликає у них великий інтерес, так як ритмічна гімнастика є нетрадиційною формою роботи з фізичного виховання з дітьми дошкільного віку. Діти з великим задоволенням активно виконують усі аеробні вправи.

Також, що дуже важливо і що привертає дитячу увагу, це музика, яка використовується під час ритмічної гімнастики. Можу зазначити, що музичний супровід у ритмічній гімнастиці – це емоційний стимул і компонент кожного руху, дітям легше дається виконувати різноманітні рухи під вдало підібрану музику.

Під час проведення комплексу фізкерівник включає вправи на розвиток усіх груп м’язів. Танцювальні хвилинки та творчі паузи є також дуже доречними у комплексі, вони урізноманітнюють заняття.

Нетрадиційні види гімнастики в дитячому садку проводяться, але в основному у вигляді гуртка. Для успішного проведення комплексу створенні усі належні умови. Під час занять ефективно використовуються різноманітні методи і прийоми роботи з дітьми.

Із бесіди з дітьми я дізналася, що займатися аеробікою їм дуже подобається, їх це дуже приваблює. Саме тому на заняттях всі дітки дуже активні. Вони з великим задоволенням виконують рухи, які їм пропонує фізкерівник.

Крім того я звернула увагу на дітей, які проявляють більше інтересу до занять з ритмічної гімнастики. Спостерігаючи за ними, можна помітити, що такі діти більш емоційніші і легкі в кожному своєму русі. Таким діткам подобається імпровізувати під час проведення комплексу, часто вони проявляють власне бажання виконувати нові рухи. І саме музика, що супроводжує все заняття, дає їм поштовх до вияву творчості.

Отже я переконалась, що використання такого нетрадиційного виду гімнастики як аеробіка в роботі з дітьми є не лише цікавим видом діяльності, а ще й дуже корисним для розвитку дошкільнят.

Рекомендації:

1. Частіше включати елементи ритмічної гімнастики в діяльність дітей протягом дня.

2. Урізноманітнити тематику занять з ритмічної гімнастики.

3. Влучніше підбирати вправи для різних груп дітей з різним рівнем фізичної підготовки.

4. Для збільшення інтересу дітей включати в комплекс ритмічні рухи з різноманітними предметами.

5. Залучати батьків та проводити з ними бесіди щодо фізичного здоров’я дітей, ознайомити з важливістю ритмічної гімнастики в житті дошкільнят.

6. Звертати більше уваги на дітей, які проявляють активну участь в заняттях з аеробіки.

Гурток « Юні шахматисти»

Освітні завдання:

– ознайомлення дітей з шахівницею, шаховими фігурами та правилами гри

в шахи;

– вчити розмірковувати, запам’ятовувати, порівнювати, узагальнювати,

будувати логічні ланцюжки;

– формувати вміння орієнтуватися на площині.

Розвивальні завдання:

– розвивати пізнавальні психічні процеси – увагу, уяву, пам’ять, мислення;

– вдосконалювати пояснювальне мовлення;

– розвивати вольову сферу особистості.

Виховні завдання:

– виховувати самостійність, цілеспрямованість, наполегливість в

досягненні мети.

Корекційні завдання:

– урівноважувати поведінку гіперактивних дітей;

– формувати здатність зосереджуватися на основному виді діяльності

тривалий час.

Навчання грі в шахи

(з досвіду роботи вихователя Пінті Я.В.)

Бурхливі зміни в суспільстві потребують від людини логічного мислення, вміння вирішувати різні проблеми та робити висновки, аналізувати ситуації, моделювати певну реальність та способи поведінки в ній. Гра в шахи є одним із тих засобів, що дають змогу педагогам успішно виконувати ці завдання та оптимізувати всебічний розвиток дітей.

Наш педагогічний колектив перебуває в постійному творчому пошуку нових форм і методів роботи. Для нашого закладу гурткова робота не є новою, і прагнення урізноманітнити її притаманне всім педагогам. В зв’язку з цим і виникла ідея створити шаховий гурток.

Перш ніж розпочати гурткову роботу, я провела батьківські збори на тему "Значення гри в шахи для розвитку дітей старшої групи" та анкетування батьків. Визначивши відповідність наших намірів запитам батьків, я опрацювала чимало тематичної літератури та склала програму гуртка "Юні шахісти". Після цього я провела відбір дітей для занять в гуртку. Робота гуртка розрахована на один рік навчання. Заняття проводяться один раз на тиждень, середня тривалість одного заняття становить 20-25 хвилин.

Основна форма заняття – ігрові ситуації. Займаються в гуртку 6 дітей.

З чого потрібно починати навчання грі в шахи у дитячому садку? Адже інтерес до гри в шахи в одних дітей виникає самостійно, під впливом рідних, друзів, телепередач; в інших – його можна сформувати. І те, і інше є однаково можливим. Шахи повинні поступово ставати продовженням дитячих ігор та забав, примушувати дітей ні в якому разі неможна. Існує багато різних прийомів, за допомогою яких можна домогтися успішного засвоєння дітьми правил шахової гри. Я намагаюсь проводити цікаві та захоплюючі заняття, для чого використовую казки, вірші, загадки, естафети, вікторини, вправи з шахами, а також інноваційні прийоми: "дебати", "удвох", "мікрофон", "ланцюжок", "коло ідей" тощо. Методики та прийоми варіюються, але основою залишається гра. Під час навчання не слід часто проводити

турніри, це може негативно подіяти на ще не зміцнілу психіку дитини. Під час занять з дітьми необхідно постійно пам’ятати про особливості їхнього розвитку, потреби; творчо підходити до організації освітнього процесу.

Свою роботу я спрямовувала на розв’язання таких завдань: освітніх, розвивальних, виховних, корекційних. Насамперед я ознайомила дітей з історією шахів, правилами гри. Провела бесіду з батьками на тему: "Програма домашнього навчання грі в шахи". Потім ознайомила з шахівницею, шаховими фігурами; вчила запам’ятовувати, будувати логічні ланцюжки; формувала вміння орієнтуватися на шахівниці. Перед грою я систематично проводила бесіду про правила поведінки під час гри.

Серед завдань гурткової роботи я бачу ще такі педагогічні задачі: естетичну та фізичну. Естетична приносить задоволення від краси окремих ходів, примушує захоплюватись дивовижною грою. Фізична задача передбачає необхідність мати міцне здоров’я. Серед шахістів побутує така приказка: "Щоб гросмейстером стати, треба багато знати, постійно фізкультурою, спортом займатися, щоденно загартовуватися".

Діти, які відвідують шаховий гурток, вже засвоїли основні теоретичні та практичні знання:

– знають шахові терміни: "шахівниця", "поле", "білі", "чорні", "хід", "горизонталь", "вертикаль", "діагональ", "початкове положення" тощо;

– знають назви шахових фігур;

– орієнтуються на шахівниці;

– правильно розставляють фігури;

– знають правила, за якими ходить і б’є кожна фігура.

Навчаючи дітей грати в шахи, я намагаюсь донести до них споконвічну істину: шахи – справа цікава, захоплююча, але і складна; шахи – це щоденна праця, праця завзята та наполеглива.